Дорослим потрібно контролювати свої емоції, а дітям – не мовчати!

(Профілактика домашнього насильства)

Захист дітей від жорстокості, попередження злочинів проти них є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням особливо в умовах соціальної ізоляції.

Насильство є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Зазвичай, найбільше страждають від насильства жінки, діти та люди похилого віку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Види та ознаки домашнього насильства.

Фізичне насильство- дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, що шкодять здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета.

Фізичне насильство - це також і залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних речовин або медичних препаратів, які викликають одурманювання (наприклад, снодійного, не виписаного лікарем), а також спроби задушення та потоплення.

Ознаки фізичного насильства:

• синяки або поламані кістки;

• відбитки предметів/предмета;

• синець або поріз, якому немає пояснень;

• залисина;

• боязнь дорослих, особливо батьків;

• агресія;

• боязнь фізичного контакту, такого як рукостискання, обійми, будь-якого дотику.

Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Ознаки сексуального насильства:

• таємність;

• надмірна зацікавленість чи обізнаність у сексуальній темі та предметах, що з нею пов'язані;

• надмірний прояв уваги до всього, що пов'язане з сексуальною темою;

• побоювання певної людини чи члена сім'ї;

• надмірна піддатливість;

• агресія;

• біль при сечовипусканні;

• ускладнення при ходьбі чи сидінні;

• нетримання сечі;

• анальний чи вагінальний свербіж, висипи, синці, кровотечі, біль.

Психологічне (емоційне) насильство - це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям. У психічному насильстві можна відокремити вербальне та емоційне насильство. Вербальне (словесне) чиниться у разі критики і докорів буквально за кожний вчинок. Емоційне насильство може відбуватися взагалі без слів за допомогою міміки, пози, поглядів, інтонації.

Ознаки психологічного (емоційного) насильства:

• відставання у порівнянні з однолітками у фізичному та соціальному розвитку;

• порушення мови, сну, прийому їжі;

• систематичне повторювання дій, зокрема - розкачування, смоктання пальців, кусання;

• відсутність зосередження та уваги;

• відсутність інтересу чи емоцій;

• депресія або віддаленість;

• агресія.

Зневага (нехтування) інтересами і потребами дитини (або економічне насильство) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

Ознаки фізичної занедбаності (незадоволення основних фізичних потреб дитини в їжі, одязі, гігієні, житлі):

• брудний та пошкоджений одяг, невідповідний до сезону;

• безсоння;

• недотримання гігієнічних норм;

• медичні проблеми, які не піддаються лікуванню;

• ховання або крадіжка їжі;

• відсутність або низький рівень соціальних навичок;

• бездоглядність;

• нездатність до навчання, невідповідність розумових здібностей віковим нормам.

Будь-яке домашнє насильство, не залежно від того спрямоване воно безпосередньо на дитину чи іншого члена сім’ї, травмує дитину!

Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.

Чи знаєте ви, що:

Ø Діти бачать, чують та пам’ятають більше ніж думають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі в конфлікті (захоплена грою, дивиться телевізор, перебуває в іншій кімнаті). Але насправді діти завжди знають коли батьки сваряться.

Ø Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство.

Як діти реагують на насильство в сім’ї:

Ø Діти зазнають почуття провини, сорому і страху, так, ніби вони відповідальні в насильстві, яке їм доводиться спостерігати.

Ø Діти відчувають сум.

Ø Діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім’ї.

Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?

Вони можуть:

· Реагувати надто агресивно;

· Не визнавати авторитетів;

· Бути пасивними чи пригніченими;

· Мати вигляд заляканих;

· Скаржитися на головний біль, постійне відчуття втоми, сонливість тощо.

Пам’ятайте!

В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?

Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють:

1. Насильство – це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та своїх дітей.

2. Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.

3. Довіряти людям, особливо дорослим – небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

4. Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може виявити свої справжні стосунки в сім’ї, тому що до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття.

Дієві негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти.

В результаті дитина:

· Або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в навчальному закладі;

· Або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де в стосунках з дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими проблемами, тиск приниження один до одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, яка не вміє постояти за себе. Тому дорослі повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім’ї

1. Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих. Дуже важливо, щоб це була людина, якій дитина довіряє. Якщо дитині буде з ким поговорити, її страхи та почуття самотності зменшаться. Слід обов’язково вислухати дитину до кінця, не перебиваючи та не оцінюючи її. Необхідно дати їй можливість просто висловити те, що накопилося в душі. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує біль.

2. Обговоріть з дитиною ситуацію, що склалася, її причини, можливі наслідки.

3. Іноді діти вважають себе винними втому, що сталося між батьками. Допоможіть дитині зрозуміти: в тому, наприклад, що батьки сваряться, немає її провини.

4. Якщо ви відчуваєте, що не в змозі допомогти дитині, зверніться до спеціалістів.

Пам’ятайте! По-справжньому допомогти дитині ви зможете тоді, коли допоможете собі. Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПІДЛІТКІВ.

1. Пам’ятай, що насильство над тобою, здійснене батьками, чи іншими особами, однолітками не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.

2. У сім’ї, чи в школі ти маєш право на те, щоб до тебе ставилися з повагою, не ображали.

3. Ніхто, в тому числі і твої батьки, рідні, однолітки не мають права принижувати тебе, поводитися жорстоко стосовно тебе – це карається законом. У Сімейному Кодексі написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».

4. Знай, коли тебе постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують у спілкуванні з тобою лайливі слова – це насильство.

5. Ти маєш право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують твою гідність.

6. Поділися своїми проблемами з учителем, батьками, класним керівником, психологом, звернись до поліції.

7.Ти маєш право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко й однозначно висловлюй осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

8. Пам’ятай необхідні правила безпеки: не варто тут же встрявати, кидатися на допомогу, навіть коли сваряться чи б’ються батьки. Краще якомога швидше залишити домівку взагалі, покликати на допомогу дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2. Не дивіться на дитину, як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість – єдину, унікальну і неповторну.

3. Завжди пам’ятайте: насильство над дітьми – це протиприродній акт, який забороняється законом. У Сімейному Кодексі сказано так: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

4. Не виражайте часто свого невдоволення, критики. Це породжує неприязнь та ворожість в стосунках дітей і батьків.

5. Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

6. Будьте тактовними у стосунках з дітьми. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

7. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

8. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

9. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, зрештою, зрозуміти, що таке життя.

ЯК «ТРИМАТИ СЕБЕ В РУКАХ» І НЕ ЗРИВАТИСЯ НА ДИТИНІ.

ü Поставте себе на місце дитини і постарайтесь зрозуміти її.

ü Спробуйте зрозуміти причину вашого гніву. Можливо не дії дитини вас розізлили.

ü Відразу все з’ясовуй, наприклад: «Я засмучуюсь, коли ти не робиш вчасно уроки».

ü Якщо чимось розгнівались, опануйте свої емоції: вийдіть з кімнати, дихайте глибоко, випийте чаю, вийдіть на прогулянку.

ü Думайте про вирішення проблеми, а не про її суть. Поміркуйте над тим, що можна зробити зараз, щоб виправити ситуацію.

ü Приділіть увагу собі, виділяйте для цього час, щоб уберегтися від емоційного вигорання.

ü Розподіліть обов'язки у сім’ї, просіть у дітей про допомогу.

ü Прислухайтесь до критики та порад інших, але сприймайте їх критично.

ü Зверніться до психолога за допомогою. В Україні є безкоштовні лінії психологічної підтримки для батьків.

Якщо ти постраждав, або став свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, звернись за допомогою:

• Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 15-47, (цілодобово, анонімно, безкоштовно).;

• Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335, або з мобільного 116 123, (цілодобово, анонімно, безкоштовно);

• Національна дитяча «Гаряча лінія» 0-800-500-225, 116-111 з мобільного (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00);

• «Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги 0-800-213-103;

• Оперативна лінія Національної поліції України 102;

• Центр соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді:

- Маріупольський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, телефон 33-52-25

Єдина психологічна служба – 54-38-46

Центр підтримки сім’ї – 068-884-15-89

- Центральний районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, телефон 33-10-00, 050-209-04-67

Центр підтримки сім’ї – 068-755-45-42

- Кальміуський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, телефон 47-31-03, 099-366-03-12

- Лівобережний районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, телефон 24-71-51, 24-15-57, 096-834-21-23, 050-561-29-97

Центр підтримки сім’ї – 068-457-64-17

- Приморський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради, телефон 54-37-83, 066-182-77-76

Центр підтримки сім’ї – 47-47-63

• Громадська Організація «РАДА ЖІНОК ДОНЕЧЧИНИ» – (067) 627-41-77.

Якщо Ви знаєте, що серед ваших сусідів є проблемні сім'ї, або сім’ї, де є особи з інвалідністю, чи люди похилого віку, то ставши свідком можливого домашнього насильства, відразу ж повідомляйте відповідні органи! Не залишайтесь осторонь і не будьте байдужими! Ви можете врятувати чиєсь життя!

Заголовок
/Files/images/1. Бити й принижувати дитину заборонено.jpg/Files/images/3. Межи дозволеного.png
/Files/images/4. Виховання без покарання.jpg/Files/images/5. Що почитати.png
/Files/images/6. 12 Вимог дітей своїм батькам.png/Files/images/9. Д.Н. Як захиститись в умовах карантину.png
/Files/images/ДІТЯМ.jpg/Files/images/ДОРОСЛИМ.jpg
/Files/images/ЗНАЄТЕ.jpg/Files/images/СВІДКИ НАСИЛЬСТВА.jpg

https://www.youtube.com/watch?v=HkURWxAMQLE

Домашнє насильство в умовах карантину: як захиститися від тирана?

https://www.youtube.com/watch?v=Brr9_29pvDg

Домашнє насильство: що робити і куди звертатись по допомогу?

https://www.youtube.com/watch?v=R7df37vCjIQ

Домашнє насильство: діти між двох вогнів

https://www.youtube.com/watch?v=rUb9wpPW160

Домашнє насильство: факти та цифри/Освітній проект ДІМ (НЕ)БЕЗПЕКИ

https://www.youtube.com/watch?v=UnR4fWKRP2Y

Причини домашнього насильства/Освітній проект ДІМ (НЕ)БЕЗПЕКИ

https://www.youtube.com/watch?v=NzV8c1FBlm4

Цикл насильства/Освітній проект ДІМ (НЕ)БЕЗПЕКИ

https://www.youtube.com/watch?v=wTh90oB97vM

Фізичне насильство/Освітній проект ДІМ (НЕ)БЕЗПЕКИ

https://www.youtube.com/watch?v=sIHVy3s7uQ0

Наслідки домашнього насильства/Освітній проект ДІМ (НЕ)БЕЗПЕКИ

https://www.youtube.com/watch?v=WeGQNUWm89g

Чому постраждалі не йдуть від кривдників? /Освітній проект ДІМ

(НЕ)БЕЗПЕКИ

https://www.youtube.com/watch?v=D4J0HEQgrKs&t=1s&fbclid=IwAR2Sep8DLYmhs065f-4Nq7Ewg_tCEtzpfrwrqv1Hdr9KBLDL3UMaLNXnnDE

Rights now! Насильство в сім'ї: як допомогти дітям?

https://www.youtube.com/watch?v=sF-N1CB2SME

Про домашнє насильство і безумовну провину кривдника | Володимир Станчишин

https://www.youtube.com/watch?v=jQx0D9jo224

Я отримала сьогодні квіти

https://www.youtube.com/watch?v=kKQK2mRv2gg

Хватит рапространять гнев

https://www.youtube.com/watch?v=eDXAcaZ06v0

Дітям про насильство. Мультурок

/Files/images/Булинг (алгоритм реагування 2).jpgБулінг - алгоритм реагування

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ 0800500225

/Files/images/283.jpgПоговоримо про булінг як явище, а також про те, як йому запобігти та протидіяти.

Булінг має системний характер та реалізується, зазвичай, у стабільному колективі. Традиційно цькування пов’язують саме зі школою. Усі різні, завжди можна знайти привід образити дитину, в середовищі однолітків така ситуація вірогідніша, бо однокласники краще за інших знають про «больові точки» один одного.

Не булінгу стало більше – змінюється наше ставлення до нього. Раніше булінг вважали нормою, і таким словом його ніхто не називав. Можливо, вчителі та адміністрація шкіл не завжди бачать чи хочуть бачити булінг, бо десь це вважають не питанням школи, десь вчителі самі стикалися з такими проблемами, коли були дітьми, а у більшості випадків не має знань, як діяти у такій ситуації.

Ми змінюємося як нація, еволюціонують наші цінності, й у цій системі булінг перестає бути нормою. Учні та їхні батьки все більше розуміють, що таке булінг і що деякі ситуації насправді не є нормою.

Страждати від булінгу може будь-хто, а особливо – ті діти, які менш впевнені у собі, які не відчувають підтримки родини або взагалі страждають від насильства вдома та думають, що є недостатньо хорошими. Тому надзвичайно важливо підготуватися до інклюзії у школі. І тут провідну роль мають відігравати вчитель, асистент учителя та їхня робота з батьками. Адже інколи джерело булінгу – батьки, які налаштовують дітей проти когось із однокласників. У випадку з дітьми з інвалідністю нерозуміння батьками принципів інклюзії може призвести до булінгу.

Так само й ініціатором булінгу може бути будь-хто, але особливо – діти, які вдома страждають від фізичного чи психологічного насильства, а потім або копіюють таку модель поведінки, або ж прагнуть відігратися на комусь у школі. Також у зоні ризику діти, які не відчувають меж та вважають, що їм усе дозволено.

Взагалі ж булінг починається з дрібниць: йшла дитина та навмисно скинула з парти товариша підручники, а вчитель та однокласники промовчали. Діти розуміють, що така поведінка у цьому середовищі прийнятна, та дозволяють собі рухатися далі: від психологічного до фізичного насильства, коли ми вже бачимо навіть не булінг, а каліцтво дітей у школах.

На сайті UNICEF ви знайдете детальний опис проявів булінгу, за яким можна визначити, чи не стала дитина жертвою цькування або чи не є вона сама ініціатором таких дій. Зверніть увагу, що все частіше дитина стикається з кібербулінгом, який не залишає її у спокої навіть удома та у вихідні. Тому корисно придивитися до такої інформації на сторінках дитини у соціальних мережах:

  • що вона пише;
  • які коментарі можна знайти під її постами;
  • на які групи підписана;
  • що лайкає та які коментарі залишає під постами однокласників.

Такий фоновий моніторинг може бути корисним, але бажано, щоб сторінка дитини у соцмережі взагалі була закрита від незнайомців. У такій ситуації важливо не втратити довіру дитини, зробити так, щоб у неї не склалося враження, що ви за нею стежите.

Тому важливо, щоб дитина завжди відчувала підтримку рідних та мала з ними довірливі відносини, інакше є ризик того, що батьки дізнаються про проблему лише тоді, коли ситуація стане критичною.

Булінг дуже часто зароджується у родині. Діти приходять до школи, вже маючи модель поведінки з родини, та взаємодіють з іншими дітьми. Тож булінг можуть спричинити різні ситуації: насильство вдома (навіть якщо дитина – свідок), відчуття безкарності, хибні цінності, закладені батьками, постійний стрес. Навіть для дорослих ситуація в країні - АТО та війна - стали непростим психологічним випробуванням, що вже говорити про дітей.

Чи можна зупинити булінг? Так, але для цього треба навчитися поважати та цінувати себе й інших. Зрозуміти, що оточуючі мають повне право не бути схожими на нас. Адже часто хто виступає у ролі нападника? Той, хто не має 100 % впевненості у собі, той, кому найбільше потрібна допомога. З практичної точки зору для покращення ситуації необхідні не лише зміни у законодавстві, але і багато роз’яснювальної роботи для всіх: учителів, дітей, навіть батьків та адміністрації шкіл. Це має бути цілісна система навчання, де кожен розуміє, як діяти, як не допустити кризової ситуації та як впоратися зі своїми емоціями. Дуже часто країни не лише запроваджують анти-булінгове навчання в школі, але й імплементують види навчання, спрямовані на розвиток емоційного інтелекту та софт-скілз.

На жаль, існують випадки, коли вчитель булить дітей або ж навпаки – діти булять учителя. Ми часто говоримо про жертв та агресорів, але забуваємо про спостерігачів. Без них у ініціатора не буде мотивації, адже йому необхідна аудиторія. Тому для припинення такої поведінки необхідно залучати і спостерігачів.

Не варто виключати роль школи – діти проводять там багато часу і бачать припустимі та неприпустимі моделі поведінки. Тому важливо, щоб школа мала позицію «у нас булінг неприпустимий», а не «у нас такого ніколи не було, то діти просто граються.

Зараз Міністерство освіти та науки створює онлайн-курс для вчителів, який дасть відповіді на запитання: як не допустити булінг та що робити, якщо він вже стався. Також йде робота над формуванням стандартів оцінювання шкіл, один з них – «Безпечна школа», у якому також приділяється увага превенції булінгу. Це лише початок шляху, адже для змін ментальності необхідні час та зусилля.

Може здаватися, що булінг – проблема суспільства агресивного, яке знаходиться в умовах виживання. Втім статистика розвинених країн свідчить про те, що і там ця проблема є дуже актуальною. Про це говорять і численні фільми та серіали, де тією чи іншою мірою торкаються цього питання – «Велика маленька брехня», «13 причин чому» тощо.

Ідеального світу не існує, але ми можемо покращити наш. Насамперед ми не можемо бути байдужими, а недопущення булінгу в школі має стати нормою. І до цього ми вже рухаємося. Вчителі, адміністрація шкіл, діти та їхні батьки повинні зрозуміти, що таке булінг, які він має стадії розвитку, як на нього реагувати та як допомогти дітям, що опинилися у складній ситуації. Завдяки цим діям нам поступово вдасться виростити покоління дітей, яких не цькували у школі. Це будуть уже інші люди.

Автор статті Анастасія Дьякова, національний експерт із захисту дітей від насильства Уповноваженого Президента України з прав дитини

Добірка змістовних мультфільмів про події з життя тих, хто відрізняється від більшості у спільноті, їхній емоційний стан та способи вирішення конфліктних ситуацій.

Чому одні нетерпимі до інших? Чому той, хто відрізняється від оточуючих, частіше залишається на самоті та стає об'єктом насмішок, а іноді – й проявів колективного цькування? В українському суспільстві зараз багато говорять про толерантність. Водночас найпоширенішими проблемами у колективах є булінг та мобінг. Чи можна запобігти виникненню цих явищ?

За даними численних досліджень, на вміння знаходити спільну мову з оточуючими впливає розвинутість емоційного інтелекту і, зокрема, емпатії – здатності розуміти емоційні стани іншої людини, бачити світ «її очима» та скеровувати власну поведінку відповідно до цього.

Розвиток цих навичок дозволить навчити школярів більш терпимо ставитись один до одного та попередити виникнення булінгу. Як саме можна розвинути ці здібності? Допоможуть у цьому спеціальні вправи та перегляд відповідних тематичних мультфільмів з обов'язковим сумісним обговоренням.

Мультфільм «Жив собі чорний кіт»

Мультфільм про те, як живеться чорному коту. Через людські забобони з ним ніхто не спілкується, тому він опинився у повній ізоляції. Всьому причина – чорний колір його шерсті.

Що відчуває кошеня, наскільки йому сумно і самотньо? Про це ніхто навіть не замислюється. Щоб не мати клопіту, всі його намагаються обійти десятою дорогою. Однак варто котові забруднитися у білу фарбу – ставлення до нього вмить змінюється.

Анімацію створено на студії «Укранімафільм» у 2006 році, режисер – Юрій Марченко.

Перегляньте цей мультфільм з учнями та проаналізуйте, чи справедливе було ставлення інших до кошеняти? Чи розумно будувати відносини з оточуючими, ґрунтуючись на їхніх вроджених особливостях чи зовнішності?

Мультфільм «Про пташок»

Історія про зграю горобчиків, які спілкуються між собою, сидячи на дротах. До них прилетіла доброзичлива чуднувата пташка, зовсім не схожа на них, тому горобці не прийняли її до гурту, хоча вона цього хотіла.

Щоб позбутися настирної гості, спільнота горобців спочатку її ігнорує. Потім закльовує, намагаючися зігнати зі спільного дроту, не розуміючи, які саме наслідки це може мати для них самих.

Анімацію створено компанією Pixar у 2000 році. У 2002 році мультфільм було відзначено премією «Оскар» у номінації «Найкращий анімаційний короткометражний фільм».

Цей мультфільм демонструє, що будь-які конфлікти впливають на кожного, незалежно від того, гурт це чи одна особа.

Мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво»

Це історія про їжачка на ім'я Генріх, який уперше прийшов до нового класу. Він би з радістю подружився з однолітками, однак спілкуватися і гратися йому заважають колючки, через які він і сам страждає.

Минає час, і напередодні Різдва Генріх помічає, що однолітки шепочуться і сміються за його спиною. Коли засмучений їжачок виходить на шкільне подвір'я, його чекає несподіванка – подарунок від однокласників, завдяки якому вони зможуть дружити і гратися!

Анімацію створено у 2018 році австрійською компанією Jung von Matt/DONAU на замовлення Erste Group.

Подивіться цей зворушливий мультфільм з учнями та поясніть, що абсолютно з кожним можна знайти спільну мову, якими різними, на перший погляд, ви б не були.

Мультфільм «Курка, яка несла всяку всячину»

Це історія про курку, яка мріяла про діточок, і одного разу вона знесла 7 яєць, з яких вилупилося 6 курчаток і один… маленький екскаваторчик.

На відміну від чорного кота, не зважаючи на те, що екскаваторчик був не такий, як курчата, батьки його любили і ставились до нього, як і до інших.

Анімацію створено на студії «Укранімафільм» у 2006 році, режисер – Марія Медвідь.

Перегляньте цей мультфільм разом зі школярами. Поясніть учням, що всі люди різні, однак кожному важливо відчувати себе частиною чогось більшого, ніж він є сам – членом родини, частиною певної спільноти тощо. Однак варто пам'ятати, що відчути себе насправді щасливим можна лише серед тих, хто дійсно схожий на тебе – за вподобаннями чи світосприйняттям.

Мультфільм-казка «Гидке каченя»

«Гидке каченя» – всесвітньо відома казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Вперше вона була опублікована у 1843 році.

Це історія про маленьке лебеденя, яке з незрозумілих причин потрапило до родини качок. Тільки-но вилупившись із яйця, воно отримало прізвисько Гидке каченя за свою непоказну зовнішність, відмінну від «родичів».

Відеоверсію казки створено командою українського проекту «Світ казок» у 2016 році.

Ця казка допоможе пояснити учням молодшого шкільного віку те, що за непоказною зовнішністю насправді може ховатися яскрава непересічна особистість.

Також можна переглянути мультфільм за мотивами цієї казки, створений студією Walt Disney ще у 1938 році.

Кожний прагне, щоб його розуміли і любили таким, який він є! Однак у шкільному, і навіть у колективі дорослих, люди поєднуються за певними об'єднуювальними принципами. Тому, якщо у цій спільноті є хтось, хто відрізняється від інших, він часто опиняється на самоті. Однак чи є це приводом для його цькування?

Навчіть своїх учнів знаходити спільну мову з кожним та бачити в оточуючих найкращі риси характеру, не оцінюючи інших виключно за зовнішністю. Це допоможе із вашого класу зробити справжній колектив та попередити одну із головних проблем у спілкуванні підлітків – булінг.

Соціальний педагог

Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи-інтернату та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

/Files/images/ГОЛОДЕНКО ВАЛЕНТИНА ПАВЛОВНА.JPG

Голоденко Валентина Павлівна

Спеціаліст першої категорії
  • Соціальний педагог:
  • здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
  • бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх, пропаганди здорового способу життя;
  • допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;
  • проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють;
  • є посередником між школою, сім’єю, державними установами, громадськістю по захисту прав дітей; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей.
Функції соціального педагога:
  • прогностична: прогнозування посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації.
  • консультативна: рекомендації учням, батькам, вчителям, молодіжним об’єднанням з питань розв’язання конфліктів та проблемних ситуацій.
  • захисна: захист прав дітей, представлення їх інтересів в різноманітних інстанціях
  • профілактична: запобігання негативним проявам в учнівському середовищі, пропаганда ЗСЖ.
  • соціально-перетворювальна: соціально-педагогічний захист соціально незахищених категорій дітей, сприяння професійному самовизначенню.
  • організаційна: координація взаємодії всіх суб’єктів виховання, сприяння участі дітей у науковій, технічній, художній творчості.
Питання, за якими можна звертатися до соціального педагога:
  • формування гуманних відносин між учнями та педагогами;
  • охорона і захист прав та інтересів дітей;
  • вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;
  • вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;
  • створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;
  • організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і підлітків;
  • попередження конфліктів в учнівських колективах;
  • допомога у професійному самовизначенні;
  • орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
  • профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;
  • взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання допомоги учням.

Практичний психолог

/Files/images/ФОТО Федорченко_page_01.jpg

Федорченко Світлана Вікторівна

Спеціаліст вищої категорії

Звання "Психолог-методист"
EdEra Books — соціальний проект інтерактивної освітньої літератури.
/Files/images/human-rights.jpg

Інтерактивний журнал «Європейський механізм захисту прав людини»

Випуск №1

Конвенція ООН про права дитини

Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402-III

Всемирная декларация об обеспечении выживания, защиты и развития детей

Урядовий сайт для юних громадян

Правозахистна дитяча мережа

Захист прав дітей

Безпека для малих і дорослих

Сказки о правах для малышей и их родителей

Дізнайтесь, чи гарні ви батьки

_______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

Бинарный урок "Кукла -мотанка"

Музыкально-литературная композиция "Пусть вечно на Земле живут добро и справедливость" 6А класс

Ролевая игра "Станционный экспресс "Знаем и реализуем свои права"

_______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

"Медіація - крок до примирення"

Впровадження проекту "Розбудова миру, профілактика і розв'язання конфлікту з використанням медіації в групах та громадах"

АНІМАЦІЯ З ГЛИБОКИМ ЗМІСТОМ, ЯКА НАВЧИТЬ ДІТЕЙ ТОЛЕРАНТНОСТІ

ЯК ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, ЧОМУ ДЕЯКІ ДІТИ НЕ МОЖУТЬ БІГАТИ АБО ГОВОРИТИ? ЯК ДОНЕСТИ ДУМКУ ПРО ТЕ, ЩО ВАЖЛИВО ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ? ЯК ДАТИ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВОНИ ВІДЧУВАЮТЬ І ЯКИМ БАЧАТЬ СВІТ? ПІДНЯТИ ТЕМУ ІНКЛЮЗІЇ В ПРОЦЕСІ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ВАМ БУДЕ ПРОСТІШЕ, ЯКЩО РАЗОМ З НИМИ ВИ ПОДИВИТЕЯ НАСТУПНІ МУЛЬТФІЛЬМИ.

Мультфільм, створений в стилі аніме, показує, що відчувають сліпі люди. У короткометражці навмисно посилений звук з метою продемонструвати той факт, що сліпі люди чують набагато чіткіше, ніж зрячі. А ще діти дізнаються про помічників особливих людей – чарівну паличку і собаку-поводиря.

Scarlett / Скарлетт


У центрі сюжету дівчинка на ім’я Скарлетт, якій діагностували саркому Юінга (рак кісток). Щоб врятувати їй життя, лікарям довелося ампутувати гомілку, і тепер Скарлетт змушена носити протез. Через це вона відчуває себе непотрібною і самотньою, а ще вона не може танцювати. Але одного разу мама, яка вірить в свою дочку, знову одягає на Скарлетт бальне плаття і малятко перевтілюється. Вона стає тією веселою дівчиною, з якою цікаво дружити і грати.

Про Діму


Сценарій мультфільму був написаний на основі однойменної книги Наталії Реміш, автора проекту «Дітям про важливе». Анімаційна стрічка розповідає про зустріч дівчинки і хлопчика. Він погано ходить і майже не говорить, але цікавість дівчинка і добрі поради її мами стають початком справжньої дружби. Дівчинці належить зрозуміти, що іграм і симпатії діагнози не перешкода, і можна ділити радість спілкування з тими, хто від тебе відрізняється.

Tamara / Тамара


Ця зворушлива історія про глухоніму дівчинку на ім’я Тамара. Вона обожнює танцювати і мріє стати балериною. Незважаючи на глухоту, у неї чудова пластика і почуття ритму. Можливо, одного разу мрія Тамари здійсниться, адже її дуже підтримує мама. Переглянувши короткометражку, вам буде простіше пояснити дітям, наскільки особливим людям важлива ваша підтримка.

Overcomer


Дану короткометражну стрічку створила мультиплікатор Ханна Спенглер. Її фільм за рік набрав в YouTube понад 3 млн переглядів, а все тому, що Ханна торкнулася дуже важливої для підлітків теми – внутрішнього самотності і депресії. Як подолати настільки важкий стан і знову повірити в себе? Відповіді дасть стрічка Ханни.

Waltz Duet / Вальсовий дует


У цій стрічці чудово все – і ідея, і сценарій, і 3D-анімація, і музика. Короткометражка розповідає про сестер-сіамських близнюків – Емілі і Елізабет. Вони цураються людей, не виходять на вулицю і ні з ким не спілкуються. Єдина радість – це гра на піаніно. Але одного разу молодий скрипаль, що проходив повз їхній будинок, чує приголомшливу мелодію. Сестри, боячись осуду, намагаються прогнати його, але хлопець не йде. Навпаки, починає підігрувати на скрипці. Мультик демонструє, як важливо приділяти увагу особливим людям, спілкуватися з ними і дружити.

Cuerdas / Струни

Cuerdas1
Цей 11-хвилинний фільм іспанського мультиплікатора Педро Соліса в 2016 році удостоївся премії Гойя. Соліс присвятив його своїм дітям – дочці Алехандрі і синові Ніколасу. Ви побачите, наскільки сильно і на краще змінилося життя дівчинки Марії, коли вона познайомилася з особливим хлопчиком, у якого діагностували ДЦП. Подивитися стрічку в хорошій якості ви зможете на Vimeo.

Le secret de Maël / Секрет Маель


Людей, які страждають синдромом Ангельмана, часто приймають за диваків, які посміхаються з приводу і без. Насправді ці люди просто не можуть контролювати свою міміку і рухи рук, – мимовільні і хаотичні. Мультфільм допоможе дітям зрозуміти, як слід реагувати, якщо раптом ви познайомитеся з людиною з синдромом Ангельмана.

Mon petit frère de la lune / Мій братик з Місяця


Автором цього мультфільму є француз Фредерік Філібер. Його син – аутист, і саме він надихнув Фредеріка на створення короткометражної стрічки, в якій оповідачем виступає сестра особливого хлопчика. Вона розповідає про його життя і про те, яким він бачить навколишній світ: «Він ніби не бачить і не чує мене, він дивиться в небо … Якби я була чарівницею, я б зачарувала його, щоб йому більше подобалося бути з нами, ніж на Місяці”. Сестра придумала особливу мову, щоб спілкуватися з братом-аутистом і запевняє всіх, що з ним все в порядку, просто він «з Місяця».

_______________________________________________________________________ _______________________________________________________________________

КРУГЛИЙ СТІЛ "На перехресті майбутнього. Настає час вибору"

/Files/images/IMG_0454.JPGВибір професії - така ж вічна тема, як любов. І наслідки професійного вибору для кожної людини не менш значими, ніж вибір супутника життя.

Важливі вибори здійснюються з повним відчуттям обдуманого, свідомого зусилля. Повністю усвідомлювати свою ситуацію означає усвідомлювати свій внутрішній світ, його устрій, усвідомлювати себе, бути автентичним, «справжнім». Усвідомлювати факт самоконституювання, відсутності абсолютних зовнішніх точок відліку, довільного присвоєння сенсу світу нами самими - означає усвідомлювати відсутність грунту під собою. Саме тому найважливіші в нашому житті вибори здійснювати дуже складно. Складно бути автентичним, «справжнім», визнавати свою недосконалість в чомусь, свою відповідальність за свій вибір. Робота щодо підвищення рівня самосвідомості та самооцінки дозволяє учням вийти на усвідомлення рівня мотивації професійного вибору реально діючих і бажаних мотивів праці, загострити психологічні протиріччя, які можуть змусити учнів вирішувати проблему професійних пошуків чи професійного вибору, а не чекати готових пропозицій і вказівок.

/Files/images/IMG_0473.JPGВибір професії - найбільш важливе рішення, яке необхідно прийняти в підлітковому віці. На жаль, багато підлітків недостатньо знають про конкретні особливості кожного виду діяльності і не завжди враховують свої інтереси і схильності, вибираючи професію. 27 лютого з учнями 8-х – 9-х класів проведено Круглий стіл «На перехресті майбутнього. Настає час вибору» за участю представників навчальних закладів, центру зайнятості. Учасники заходу у доброзичливій і невимушеній обстановці обговорили проблеми професійного самовизначення.

Представник Центру зайнятості розповіла присутнім про те, які професії користуються попитом у нашому місті. Особливу увагу ринок праці сьогодні приділяє робітничим професіям. Про важливість професії медичного працівника розповіла інструктор ЛФК школи-інтернату Осокіна О.Л.

/Files/images/IMG_0480.JPGПредставники Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» і електро- механічного технікума проінформували учасників зустрічі про спеціальності за якими навчають студентів, правила прийому та умови навчання.

Про важливість професії психолога у сучасному суспільстві цікаво розповіла психолог Сектора ювенальної превенції превентивної діяльності Центрального відділення поліції Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області.

Відбувся живий діалог між учасниками заходу. Учні були активними учасниками, які висловлювати свою точку зору, щодо вибору професії, навчального закладу і ймовірності працевлаштування за обраною професійною діяльністю.

Учні отримали рекомендації щодо шляхів правильного вибору професії.Вибір професії - така ж вічна тема, як любов. І наслідки професійного вибору для кожної людини не менш значими, ніж вибір супутника життя.

/Files/images/IMG_0485.JPG

Важливі вибори здійснюються з повним відчуттям обдуманого, свідомого зусилля. Повністю усвідомлювати свою ситуацію означає усвідомлювати свій внутрішній світ, його устрій, усвідомлювати себе, бути автентичним, «справжнім». Усвідомлювати факт самоконституювання, відсутності абсолютних зовнішніх точок відліку, довільного присвоєння сенсу світу нами самими - означає усвідомлювати відсутність грунту під собою. Саме тому найважливіші в нашому житті вибори здійснювати дуже складно. Складно бути автентичним, «справжнім», визнавати свою недосконалість в чомусь, свою відповідальність за свій вибір. Робота щодо підвищення рівня самосвідомості та самооцінки дозволяє учням вийти на усвідомлення рівня мотивації професійного вибору реально діючих і бажаних мотивів праці, загострити психологічні протиріччя, які можуть змусити учнів вирішувати проблему професійних пошуків чи професійного вибору, а не чекати готових пропозицій і вказівок.

/Files/images/IMG_0500.JPGВибір професії - найбільш важливе рішення, яке необхідно прийняти в підлітковому віці. На жаль, багато підлітків недостатньо знають про конкретні особливості кожного виду діяльності і не завжди враховують свої інтереси і схильності, вибираючи професію. 27 лютого з учнями 8-х – 9-х класів проведено Круглий стіл «На перехресті майбутнього. Настає час вибору» за участю представників навчальних закладів, центру зайнятості. Учасники заходу у доброзичливій і невимушеній обстановці обговорили проблеми професійного самовизначення.

Представник Центру зайнятості розповіла присутнім про те, які професії користуються попитом у нашому місті. Особливу увагу ринок праці сьогодні приділяє робітничим професіям. Про важливість професії медичного працівника розповіла інструктор ЛФК школи-інтернату Осокіна О.Л.

Представники Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» і електро- механічного технікума проінформували учасників зустрічі про спеціальності за якими навчають студентів, правила прийому та умови навчання.

Про важливість професії психолога у сучасному суспільстві цікаво розповіла психолог Сектора ювенальної превенції превентивної діяльності Центрального відділення поліції Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області.

Відбувся живий діалог між учасниками заходу. Учні були активними учасниками, які висловлювати свою точку зору, щодо вибору професії, навчального закладу і ймовірності працевлаштування за обраною професійною діяльністю.

Учні отримали рекомендації щодо шляхів правильного вибору професії.

Мониторінговий візіт 28.02.18

28 лютого в рамках проекту «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав людини» за підтримки донорської організації «Хліб для Світу» з моніторинговим візитом до школи – інтернату завітали Андрєєнкова Вероніка - директорка департаменту профілактики, освіти і медіації ГО «Ла Страда-Україна», медіатор та координатор «гарячої лінії» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» - Сотніченко Інна.

/Files/images/IMG_2869.JPG Моніторинговий візит був дуже насиченим і цікавим. Спілкування проходило в теплій дружній атмосфері. Гості зустрілися з адміністрацією навчального закладу, педагогічним колективом, соціальним педагогом, медіаторкою Національної медіаторської мережі ГО «Ла Страда-Україна» Федорченко Світланою. Взяли участь у тематичному Колі «Добро та зло», яке проводили учні-медіатори Шкільної служби порозуміння «КДВ» Некрасова Марія та Білоусов Олексій. Провели фокус-групу з учнями-медіаторами та координатором ШСП «КДВ», медіаторкою Федорченко Світланою.

За активне впровадження медіації в закладах освіти та серед громади, за плідну співпрацю з громадською організацією «Ла Страда-Україна» відзначили подякою директора Маріупольської ЗСШІ №11 Донецької облради Керекеша-Попову О. В.

З жовтня 2015 року Навчальний заклад приймає участь у проекті «Розбудова миру, профілактика і розв’язання конфлікту з використанням медіації в групах та громадах, які постраждали від конфлікту, особливо серед жінок та дівчат внутрішньо переміщених осіб» за підтримки Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна», МОН України та Посольства Великої Британії в Україні.

/Files/images/IMG_2881.JPG

В рамках проекту медіаторкою були проведені заходи щодо профілактики жорстокості та насильства серед учасників навчально-виховного процесу та представників громад, в тому числі презентація проекту, інформування та анкетування, заняття з елементами тренінгу, кола порозуміння, медіаційні зустрічі.

/Files/images/IMG_2897.JPG Завдяки підтримці діяльності медіаторки з профілактики і розв’язання конфліктів за допомогою відновних практик, у тому числі медіацій, в навчально-виховному процесі, адміністрацією Маріупольської ЗСШІ І - ІІ ступенів № 11 Донецької обласної ради в особі Керекеші-Попової О. В., директора в навчальному закладі був обладнаний та працює кабінет медіації.

Участь у проекті допомагає сформувати у підлітків уявлення про важливі якості особистості, необхідні для ефективного спілкування; розвивати навички конструктивної поведінки, співпраці і вирішення конфліктів, при цьому робота з розвитку моральних якостей є невід'ємним елементом.

/Files/images/IMG_2913.JPG У дітей в ході медіації з'являється можливість зрозуміти іншу сторону, помиритися, проявити каяття, принести вибачення і почути слова вибачення, усвідомити причини свого вчинку і зрозуміти, що потрібно робити, щоб в подальшому не завдавати шкоди іншим людям; навчитися самоорганізації, стати більш відповідальними і культурними та переконувати інших словами, а не силою.

Завдяки участі у проекті «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав людини» за підтримки донорської організації «Хліб для Світу» в школі- інтернаті створена та працює шкільна служба порозуміння «КДВ» - «медіація ровесників», яка удосконалює методи міжособистісної взаємодії ; забезпечує поліпшення клімату у всьому шкільному колективі; формує відповідальність учнів за свою поведінку; сприяє реалізації ідеї шкільного самоврядування.

/Files/images/IMG_2928.JPG До участі у проекті були залучені учні початкової школи, були проведені тематичні Кола та інформаційні розвивальні заходи.

Розбудова миру, миробудування, профілактика різноманітних конфліктів починається в свідомості людини, кожної конкретної особистості і перетворюється на суспільну тенденцію тільки тоді, коли ці ідеї набувають масовості, стають громадським рухом практикою суспільної поведінки, громадською думкою.

/Files/images/IMG_2943.JPGСьогодні в більшості випадків саме школа має стабільний вплив на життя молоді, працівники освіти розуміють, що для загального блага їхнім обов’язком є озброїти учнів знаннями й навичками, необхідними для виховування відповідальних та соціально-

активних громадян.

Цього навчального року тематичний тиждень психологічної служби було присвячено Міжнародному дню миру, миробудуванню, профілактиці і вирішенню конфлікту з використанням відновних практик та медіації.

ПІДТРИМАЄМО ДОПОМОЖЕМО ЗАХИСТИМО

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ 0800500225

Кол-во просмотров: 1378

Комментарии

Для того, чтобы оставить комментарий на сайте, залогиньтесь или зарегистрируйтесь, пожалуйста.